про мужичу логіку

Мій екс вже вкотре відфрендив мене з жж та соціальних мереж. Щойно випадково помітила. Звична поведінка для нього за нападів істерики. Зате тепер можна перемивати кістки писати про нього все, що накипіло.

Знаєте, що бісить? 
Він завжди поводиться за однією нескладною схемою:

1) робить якусь неймовірну хуйню (переважно таку велику, що хочеться його вбити як мінімум, або порвати з ним)
2) я на нього ображаюсь
3) він ображається на те, що я образилась (!!!)
і 4) йде, грюкнувши дверима!
5) перестає дзвонити, писати, заходити, видаляє мій контакт з аськи, відфренджує жж, і далі за списком.

Тобто він не пробує виправити ситуацію, а тікає від неї. Чому він не намагається щось зробити? І якого біса тоді, як я намагаюсь піти на контакт, удавати, ніби нічого не сталося?? ШОЗАБЛ*НАХ*Й?
Тоість своїм оцим дибільним ігнором він тільки погіршує ситуацію, а коли я пробую вияснити, що сталося, він це сприймає як "о, гроза пройшла, знову світить сонечко і можна жити". І серйозно думає, що я вже все забула і простила.

Ладно б простила. Але забула? У мене такий гадський характер, що я у всьому хочу розібратись, щоб такого потім не повторювалось! (Тут зайшов шеф і поцікавився, як там почувається посібник. Сиджу, червонію, відмазуюсь)

Так от.

Де логіка? 
Він винен, а поводиться як ображена істеричка!

Поясніть, як таке можливо? 

Примітка. Ця схема діяла мільйон разів під час нашого зустрічання. Зараз, коли ми вже відносно давно не разом, а пробували спілкуватись як друзі, він знову отаке от учудив. Приводом цього разу стало те, що він мене підвів у дуже важливій для мене справі.





Знаєте, чому погано працювати в проекті, який фінансується закордонними донорами?

Зарплату заплатять зразу за два місяці. Рівно через місяць! А це значить, що я цілий місяць сидітиму без грошей! Минулого року така ситуація мене б трохи засмутила, бо з зарплати мені не треба було платити за житло, навчання і податок.
Отчаянью нет предела.






полгода без секса - это уже стаж




історія з моїм вступом отримала несподіване продовження

причина тому - офіційна заява Міносвіти про те, що кількість бюджетних місць на магістеріумі збільшують до минулорічного рівня. а оскільки я "підпираю" прохідні списки аж на дві спеціальності (тобто я перша в рейтинзі), то я б мала бути зараована вже сьодні в студенти рідної альма-матер, бо тій заяві міністерства вже аж тиждень.

але ж ми в цікавій країні живемо, веселій. офіційні накази будуть не раніше, ніж у кінці серпня. та і ніхто не обіцяє, що на цих двох спеціальностях щось збільшать. блять заїпали

а ще виявилось, що до підписання остаточного наказу про зарахування (що відбулося сьогодні або має відбутися завтра) мене вже викреслили зі списку претендентів на гуртожиток (!!!) і ніхто не знає, що тепер робити

думала, сьогодні щось вирішиться, ніч якось там перебула, не посивіла
тепер от бачу, що сивіти мені й сивіти.... аж ще тижні три...

чиї нерви таке витримали б??
мої вже здають
треба буде затаритись валерянкою, бо вже нікуя не можу заспокоїтись

де? де шукати рівноваги й заспокоєння? у чому ? у кому знайти підтримку? 




треш

оце знято в процесі звільнення стіни від фоток


да,  я так і не навчилась вішати фотки в жж нормального розміру

P.S. знімала фотки зі стіни ногами, да.






Холодно, тоскливо, неуютно, болит живот, погода мрачная, чай не спасает, хочется домой к маме и теплого котярку под бок.




Я  дуже часто уві сні плачу. Майже кожну ніч.
Доколє?